Історія

У 1946 році польовий рухомий евакуаційний госпіталь, який надавав медичну допомогу пораненим, що надходили з фронту, було реорганізовано у Чернівецький обласний госпіталь для інвалідів Вітчизняної війни, дислокований в м. Вижниця, Чернівецької області. 
31.12.1947 року його було переведено у м. Чернівці, де він неодноразово міняв свою адресу розташування в пристосованих приміщеннях. У 1978 році госпіталь зайняв спеціально збудовану для цього типову будівлю по вул. Фастівській, 20, з урахуванням вікових особливостей пацієнтів: палати боксованого типу, в основному, на двох – чотирьох хворих. 
Всього було розгорнуто 160 ліжок. Впродовж пройденого періоду госпіталь укрупнювався, створювались нові структурні підрозділи, покращувались рівень надання медичної допомоги ветеранам війни, умови перебування їх у госпіталі, насамперед інвалідів війни. У 1985 році був додатково збудований корпус для розміщення терапевтичного відділення стаціонару, ряду допоміжних служб та складських приміщень. 
На даний час будівлі госпіталю складаються з чотирьох корпусів (два корпуси зі стаціонарними, поліклінічним відділенням, допоміжними службами, адміністрацією, корпус харчоблоку, корпус пральні та двох гаражів). Територія госпіталю становить 1,4986 га.
Основною метою Госпіталю є забезпечення надання висококваліфікованої консультативно-діагностичної та лікувально-профілактичної медичної допомоги:учасники бойових дій; особи з інвалідністю внаслідок війни;учасники війни;учасники АТО/ООС;діти війни з числа інвалідів;особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.особам з інвалідністю ліквідаторам І категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;іншим категоріям населення шляхом надання їм медичних послуг в порядку та обсязі, встановлених законодавством України.